В основі проєкту «Хоро між двома берегами» – маловідомі і вже майже зниклі ритуали у волоських селах північно-західної Болгарії та Сербії, пов'язані з поховальною і поминальною традицією. Тутешні обряди пробуджують емоції завдяки вражаючому зіставленню теми пограниччя – життя і смерті. Фільм зосереджується на житті та особистих історіях кількох людей по обидва боки кордону, які взяли участь у власному обряді вшанування пам'яті, згідно з місцевою традицією. Кульмінацією є спів хору померлих, який і досі можна почути у Болгарії та Сербії в перший день Великодня в кожному волоському селі. Вони танцюють з портретами померлих близьких і роздають червоні яйця, частування та рушники. Та зрештою, всі приєднуються до танцю живих. Спираючись на розповіді місцевих жителів, ми розглянемо деякі ідеї щодо можливих зв'язків між живими і мертвими. Як і чи можна подолати власний страх смерті, що важливо зробити у своєму житті, і чи є спосіб послабити біль від втрати померлих?