top of page
Пошук

Відбулася церемонія відкриття кінофестивалю «ОКО» в Софії


Ось і стартувала IV едиція Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО»! Величезна зала Rainbow Plaza 1 жовтня зібрала близько 500 гостей, які так чи інакше підтримують Україну та дбають про майбутнє Болгарії.

Церемонія почалася з акапельного виконання чотирьох українських народних балад тріо «Пра». Фольклористки, випускниці кафедри фольклористики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Оксана Масло та Мирослава Салій, а також директорка фольк-студії «Правиця» Катерина Овінова представили пісні «Калино-Малино», «Ой з гори, з гори буйний вітер віє», «Ой, на горі ячмінь росте» та «Корабель», паралельно на екрані демонструвався їхній переклад болгарською

Наш захід відвідали й почесні гості, серед яких: міністр оборони Республіки Болгарія пан Тодор Тагарєв, посол України в Республіці Болгарія пані Олеся Ілащук, очільниця Виконавчого агентства у справах болгар за кордоном пані Райна Манджукова, директор Національного фільмового центру Болгарії пан Петар Тодоров, представниця міського голови міста Болград (Одеська область) пані Жанна Сусліна, засновник фонду «Моя країна» та інформаційного ресурсу «Бессарабський фронт» український болгарин пан Геннадій Воробйов, директорка болгарської фундації «Мати Україна» пані Олена Коцева, депутат парламенту 49-го скликання, меценат, людина року, засновник фонду «Манол та друзі» пан Манол Пейков. Загалом церемонію відкриття відвідали близько 500 людей, які підтримують Україну та докладають зусиль у боротьбі проти російської п’ятої колони в Болгарії.

Першою слово взяла посол України пані Олеся Ілащук, яка висловила щиру вдячність болгарській спільноті, що допомагає українцям з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, надає їм прихисток та підтримує. За її словами, фестиваль «ОКО» теж опинився під тимчасовим захистом Болгарії.

Крім того, пані Олеся зауважила, що 1 жовтня в Україні відзначають День захисників та захисниць, та разом із глядачами у залі вшанувала хвилиною мовчання пам’ять полеглих в боротьбі за свободу, за можливість жити сьогодні, за можливість бути українцями та прагнення бути європейцями.

«В умовах гібридної війни росії проти України та всього демократичного світу факти є основним інструментом протидії. Саме тому сучасне документальне та етнографічне кіно є таким важливим. Фестиваль “ОКО” став цим мистецьким надважливим фронтом, який не має ані меж, ані територіальних кордонів, але має місію – викривати зло, відроджувати віру в добрі справи та справедливість. Користуючись нагодою, хочу подякувати всій команді кінофестивалю “ОКО” і усім болгарським волонтерам, дарувальникам за особистий внесок у цей великий колективний проєкт», – додала пані посол.

Теплі слова підтримки ми почули й від пані Райни Манджукової, пана Петара Тодорова, пані Жанни Сусліної, яка передала вітання з Батьківщини кінофестивалю – міста Болград. Своє вітальне слово сказала пані Олена Коцева та пан Манол Пейков, які відомі своєю активною допомогою українським біженцям в Болгарії та жителям України.

Наша програмна директорка Олена Рубашевська теж біженка. Російська воєнна агресія змусила її тікати двічі: вперше у 2014 році з її рідного міста Донецьк, і вдруге – у 2022 році з її нового дому в Бучі, після чого вона евакуювалася до Польщі, де проживає і нині.

У своїй промові Олена зазначила, що «ОКО» зібрав навколо себе особливих людей з різних куточків України та світу.

«Фільми об’єднані концепцією “Герої серед нас”. Формувати програму цьогорічної едиції було неймовірно складно. Я не обіцяю вам простих емоцій, але ви точно відчуєте терапевтичний ефект від перегляду», – зазначила вона.

Засновниця та директорка кінофестивалю «ОКО» Тетяна Станєва розпочала свою промову з того, що пояснила концепцію та розповіла про мотивацію робити цей кінофестиваль: «Героїка стала темою нашої едиції, тому що саме вони борються зі злом і виборюють істину. “ОКО” є інструментом донесення істини, а істина дає свободу. Цей проєкт має на меті об’єднати Україну та Болгарію. За чотири роки ми пройшли довгий та тернистий шлях, однак не відступили і продовжуємо показувати документальні історії про побут, стиль життя, звичаї та обряди різних народів та етносів по всьому світу. Крім того, ми з перших уст та через покази українських фільмів розповідаємо про Україну та історію жорстокої війни, яку вже 9 років веде проти нас росія. Прямо зараз, поки ми сидимо в цій залі, в Україні відбуваються бомбардування. За кілька днів ми з командою знову повернемося туди, і може статися так, що ми з вами бачимося востаннє. Тож я маю до вас одне прохання: допоможіть Україні перемогти, тому що без моєї України мені не потрібне життя».

Тетяна також подякувала свідомому болгарському народу та Болгарії в цілому, що стала другим домом для нашого кінофестивалю цього року й висловила сподівання на подальшу багаторічну співпрацю.

Після емоційних промов на сцену вийшла Мирослава Салій, яка виконала авторську пісню «Прости мені, що я не пробачаю». За тим почався показ фільму-відкриття «Життя на межі» (реж. Павло Пелешок). Переклад цієї стрічки здійснила в рамках семестрового навчання студентка Софійського університету святого Климента Охридського Єва Кьорова під керівництвом д-ра Райни Камберової.

Із зали люди виходили у сльозах та зупинялися біля виставки світлин українських фотографів Костянтина та Влади Ліберових, Сергія Михальчука (в рамках проєкту «Культура vs війна») та Олександра Барона, які фіксують реалії воєнного сьогодення, досліджуючи найбільш болючі теми та часто ризикуючи власним життям.

Паралельно працював і ярмарок, на якому охочі могли придбати наш кінофестивальний мерч, речі українського бренду Pravda Label, сувеніри із символікою на пам’ять про Україну та ручні вироби, створені дружинами військових.

Також ми провели аукціон, на якому розіграли кінофестивальну нагороду «ОКО» у вигляді цеглинки з написом «Герої серед нас»; три фото з виставки Сергія Михальчука та Олександра Барона; кулеметні гільзи та тубус від РПГ, розмальовані болградськими художниками; 2 сухпайки для ЗСУ; сертифікат на 10 поїздок протягом року через поромну переправу «Орлівка – Ісакча»; прапор, підписаний начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, та два прапори від 88-го Окремого батальйону морської піхоти, один з яких підписаний бійцями з передової. У результаті аукціону ми зібрали 6870 левів, які після повернення додому передамо на потреби військових 88-го ОМБР. Він складається переважно з етнічних болгар та базується в місті Болград (Одеська область) – Батьківщині кінофестивалю «ОКО».

«ОКО» привіз із собою частинку України, яка була представлена винами ТМ Колоніст, Bolgrad та Villa Tinta, а також м’ясними делікатесами від «Балкански ястия» та сирами від «Щедра околиця».














19 переглядів0 коментарів
bottom of page