Світова прем’єра і перформанси: Київ прийняв урочисте відкриття «ОКО»
- jordanamitanova
- 6 вер.
- Читати 3 хв

5 вересня 2025 року на столичному АртПричалі відбулося урочисте відкриття VI Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» (МЕКФ). Вперше у своїй історії фестиваль стартував у Києві, об’єднавши кіномистецтво, музику, культурну дипломатію та унікальні етнографічні традиції.
Атмосфера відкриття
Вечір розпочався бессарабською гостиною з келихом традиційного вина та частуваннями. Гостей зустрічали яскраві перформанси болгарських кукерів та української маланки — символічний культурний діалог двох традицій.
Справжнім мистецьким акцентом стали відкриття муралу «Кінострічка життя» сестер Фельдман, виставок української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шішієва та команди Ukraїner. Подію модерував телеведучий ICTV2 Григорій Герман.
Офіційна церемонія
На головній сцені гостей вітав співак і шоумен Іван Люлєнов. Відкриття супроводжувалося виступами почесних гостей.
Президент фестивалю Віктор Куртєв наголосив на ролі культури у формуванні майбутнього:
«Спільний культурний простір здатен об’єднати всю країну, враховуючи її непросту історію та регіони, де українці не становлять етнічної більшості — як-от у південній Бессарабії. Це маленький, але показовий приклад: через нього ми демонструємо велику амбіцію — навчитись діяти на концептуальному рівні. Бо саме там вирішується, чи нас знищать, чи ми зуміємо ефективно боротися і, зрештою, збудувати країну майбутнього — країну нашої мрії».
Елена Слатінська-Ованезова, тимчасова повірена у справах Посольства Республіки Болгарія в Україні, підкреслила:
«Фестиваль цього року проходитиме і в Болгарії, у кількох містах. Це дозволить нам ще глибше пізнати культуру одне одного та зблизитися через традиції спільного спадку. Адже саме традиції — одна з тих речей, які найбільше об’єднують людей».
Олена Івановська, уповноважена із захисту державної мови, зазначила:
«Культура України зіткана з багатьох прекрасних пазлів. Цю мозаїку варто берегти так само, як її сьогодні боронять ЗСУ. Символічно, що на відкритті ми бачимо перформанси української маланки й болгарських кукерів. Попри відмінності, у них прочитуються універсальні ідеї — мудрість предків, стійкість і сила, які допомагають нам пройти цей шлях і перемогти».
Заступник голови Держслужби з етнополітики Ігор Вернер додав:
«Наш мандат — не лише інтегрувати національні меншини, а й допомогти кожній із них зберегти та розвивати власну культуру. Україна — поліетнічна держава. Сьогодні символічно, що фестиваль відкриває стрічка Тетяни Станєвої “Мертва квітка”. Адже війна змушує нас ставити питання: як зберегти культуру кожної громади, не допустити культурних гетто, а пам’ятати, що наша сила в єдності, а єдність — у розмаїтті».
Міський голова Болграда Сергій Димитрієв наголосив:
«Кіно — це не просто мистецтво, а потужний інструмент, який відображає дух часу. Воно стає свідком мужньої боротьби українського народу. Фестиваль “ОКО” має особливе значення, адже зберігає місцеві традиції й водночас відкриває світові культури».
Акторка та амбасадорка фестивалю Анастасія Цимбалару поділилася особистим:
«Сьогодні для мене особливий день, адже вперше я стою на сцені не як акторка, а як людина, яка народилася у Болграді — багатокультурному краї, де поруч живуть українці, болгари, молдавани, гагаузи. Ми різні, але нас об’єднує любов до України. Ми тут, щоб нагадати: культура і мистецтво можуть існувати навіть у найтемніші часи. Війна не здатна знищити наше коріння, пам’ять і мистецтво».
Засновниця фестивалю Тетяна Станєва підкреслила:
«Для мене рішення провести “ОКО” в Києві було непростим. Адже ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні шлях до Бессарабії ускладнений. І я погодилася провести фестиваль у столиці лише як “амбасаду Бессарабії” — нашого дому, який ми любимо і не хочемо втратити».
Фільм-відкриття
Важливою подією вечора стала світова прем’єра документальної стрічки Тетяни Станєвої «Мертва квітка» — про збереження традицій бессарабських болгар у час війни.
«Найдорожчими для мене є герої фільму — мешканці села Криничне, мого рідного села, за яким я дуже сумую. Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що культура буде і матиме змогу відродитися після закінчення війни», — сказала режисерка.
Культурна програма
Гостей частували бессарабськими стравами, відбувся символічний танець єдності — болгарське хоро. Музичний настрій вечора створили гурти «ГуляйГород» та LUIKU, останні стали хедлайнерами свята.
Благодійність
У рамках відкриття відбувся аукціон на підтримку 88 окремого батальйону морської піхоти, який базується у Болграді та сформований переважно з представників етнічних спільнот Бессарабії. Зібрані 135 тисяч гривень спрямують на придбання засобів зв’язку та антидронові плащі.
Спонсором бессарабської гостини та урочистого відкриття фестивалю став Віктор Куртєв — президент і голова наглядової ради кінофестивалю «ОКО», меценат та експерт з питань енергетики.
Під час благодійного аукціону він придбав дві світлини з виставки. Одна з них від інформаційних партнерів Ukraïner і зроблена в галицькому селі Белелуя фотографа Артема Галкіна. Друга — з кукером, який став обличчям кінофестивалю цього року і є на всіх постерах, афішах та програмах «ОКО», авторства болгарського фотографа Івана Шішієва. Обидві фотографії Віктор викупив за 100 тисяч гривень, які пішли на підтримку 88-го окремого батальйону морської піхоти.
Також волонтерки розіграли прапор батальйону з підписами бійців, тубус від міни 82-го калібру з Херсонського напрямку та лімітовану пляшку вина від Villa Tinta з ексклюзивним дизайном для «ОКО».
Коментарі