UK
UK
EN
Фестиваль етнографічного кіно «ОКО» оголосив переможців 2020
19 вересня завершилася перша едиція Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО». Журі у складі режисерів, кінокритиків, акторів та фольклористів оголосило переможців у національній та міжнародній конкурсних програмах.
Фільми з країн змагалися за призи у номінаціях «Найкращий повний метр» і «Найкращий короткий метр» у міжнародній та національних категоріях. Журі у складі режисерів Михайла Іллєнка, Сергія Проскурні та Василя Баркова, актриси Римми Зюбіної, кінокритикині Аксинії Куріної, співачки Каті Чилі та фольклористки Олени Івановської відмітили потужність міжнародної програми. Українські стрічки, за їх словами, оцінювалися в цьому контексті й дещо програвали на тлі інтернаціональних колег. Саме тому було вирішено присудити дві перші премії у категорії міжнародного короткого метру. Також журі відзначило кілька робіт спеціальними відзнаками.
Перше місце у категорії «Міжнародна повнометражна програма» отримала картина «Ламалера» данської режисерки Карстен Таді. Глядач переноситься у село Ламалера, розташоване на індонезійському острові Лембата, загальновідоме завдяки традиції полювання на китів. Давня техніка полювання, що передається з покоління в покоління, залишається основним джерелом прибутку селян. Однак часи поступово змінюються – молодь покидає село заради роботи та навчання, в той час, як увесь світ вимагає від селян припинити китобійну діяльність.
Lamalera / Ламалера
Режисер: Karsten Tadie / Карстен Таді
Країна: Denmark / Данія
Диплом у цій же категорії отримала стрічка «Вигнання Гушегу» данського режисера Еміля Норгаарда Мунка. Фільм, знятий в Африці, розповідає про долю жінок Гушегу в засланні. Їх вислали зі своїх сіл через звинувачення у чаклунстві. Із часом жінки старіють і слабшають, та деякі отримують шанс повернутися додому. Однак роки розлуки з сім’ями ускладнюють процес репатріації.
Gushegu Exile / Вигнання Гушегу
Режисер: Emil Nørgaard Munk / Еміль Норгаард Мунк
Країна: Denmark and Ghana / Данія та Гана
Переможцем у категорії «Національний повний метр» став фільм Максима Руденка «Портрет на тлі гір». Стрічка, знята за підтримки Держкіно, розповідає про жінку-фотографа Параску Плитку-Горицвіт, яка протягом багатьох років фотографувала людей і місце, де жила. Після того, як вона померла, під її ліжком було знайдено скриньку з тисячами негативів. Фільм Максима Руденка – це містична мандрівка у пошуках зв'язку сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених фотонегативах.
Портрет на тлі гір / A Portrait on the Background of Mountains
Режисер: Максим Руденко
Країна: Ukraine / Україна
Два перших місця короткого метру поділили між собою фільми «Поговоримо про сни» італійця Брунно Роккі та «Ці чорнила течуть глибоко» канадської режисерки Азії Юнгман. «Поговоримо про сни» – містична, дивовижна, неочікувана замальовка із далекого африканського радіо, яке транслює сни слухачів. Хтось, десь, та люди кажуть: якщо вам сниться білий чоловік, вам пощастить. Самуелю наснився Бруно, білий чоловік. Вони відправляють трактор у село, щоб нагодувати всіх, обробляючи землю. Мандрівка трактора зустрічається зі снами, розказаними по радіо, поєднуючись зі спогадами Самуїла, що багато років тому відправився до Європи. Все йде добре, але, враховуючи, що «снити» – це мова, ця мова іноді заважає, коли йдеться про стосунки між жінками та чоловіками. «Ці чорнила течуть глибоко» показує корінних тату-майстрів з усієї Канади, які відроджують традиції предків, що зникли під час колонізації. Через фільм ми дізнаємось про практики, які вважалися втраченими назавжди, і те, як їх відродження відображає пробудження корінної ідентичності.
Talking Dreams / Поговоримо про сни
Режисер: Bruno Rocchi / Бруно Роккі
Країна: Italy / Італія
This Ink Runs Deep / Ці чорнила течуть глибоко
Режисер: Asia Youngman / Азія Юнгман
Країна: Canada / Канада
Дипломами було нагороджено три коротких метри.
«Вечеря для мертвих душ» італійця Ігнасіо Фігуса отримала відзнаку «За талановите відтворення духовної практики». На Сардинії досі жива давня звичка залишати у ніч з 1 на 2 листопада вечерю для своїх мертвих, що складається з повноцінного харчування, яке називається sos macarrones de sos mortos (макарони мертвих). Цей документальний фільм, знятий в Оруні, на центральній Сардинії, із спостережливим підходом, описує підготовку бенкету та деякі пов'язані з ним ритуали.
Supper for the Dead Souls / Вечеря для мертвих душ
Режисер: Ignazio Figus / Ігнасіо Фігус
Країна: Italy / Італія
«Рамада» режисера з Перу Фернандо Торреса була нагороджена дипломом «За відчуття сили вміння розділити чужу самотність». Хайме Естрада – останній ремісничий рибалка затоки Ла-Рамада, одного з найважливіших портів стародавнього Перу, з рясною флорою та фауною. Пляжі північного Перу зникають через ерозію берегів, зміну клімату та розширення міст. Дон Хайме – охоронець Ла-Рамади та традиційних технік, якими рибалки цього регіону користувалися дві тисячі років тому. Наразі цей прекрасний пляж існує лише в його пам’яті.
