Володимир Войтенко
(голова журі, кінокритик)
Кінокритик. Отримав фах кінознавця у КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1990), де згодом викладав. Автор понад 900 публікацій у пресі та спеціалізованих кіновиданнях. Працював у редакції журналу «Новини кіноекрану», очолював часописи «Кіно», «KINO-KOЛО» та «CINEMA», а також книжкове видавництво «KINO-KOЛО». Працював пресаташе Київського МКФ «Молодість», у відбірковій комісії «Молодости», Одеського МКФ, КФ «Відкрита ніч».
Член журі низки фестивалів, зокрема, «Молодість», «Крок», «Пролог», «КіноМедіа», «Кінокімерія», «Де кіно», «Кіномедіа», «Місто мрії». Член експертних комісій Держкіна України (від 1999), експерт Українського культурного фонду (2018-2020), член Українського Оскарівського комітету (2011-2014).
Редактор кінопроєктів «Мудаки. Арабески», «Україно, goodbye!» та «Вавилон’13», а також редактор («Зелена кофта», «Сильніше, ніж зброя», «Бранці», «10 секунд», «Час хризантем» та ін.) і художній керівник («Помин», «Не менше 50 кг», «Алкоголічка») у низці ігрових та неігрових фільмів. Від 2000 року член журі та куратор Міжнародного конкурсу «Коронація слова» у сеґменті «Кіносценарії». Член журі сценарного конкурсу «Своє кіно», проєкт «Дивись Українське – твори своє майбутнє» (2016-2018). Керівник творчих проєктів «Сценарна Майстерня» й «KINO-KOЛО». 1999-2018 – відник щотижневої авторської телепрограми «Арґумент-Кіно» (Телеканал «1+1»). Редактор книжок Марисі Нікітюк «Безодня» й «Можливо, завтра». Програмний директор фестивалю «КіноБукет».
Член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка й Комітету з Державної премії України ім. Олександра Довженка. Голова Правління Спілки кінокритиків України, член Правління Української кіноакадемії та Правління Національної спілки кінематографістів України
Повна біографічна довідка: http://screenplay.com.ua/users/?id=2
Василь Барков
(режисер, Болгарія)
Василь Барков народився в 1972 році в одному з сіл Бессарабії. У 1998 році закінчив кіно- і телережисуру в Національній академії театрального та кіномистецтва в місті Софія, Болгарія.
Режисер, сценарист і продюсер документальних і художніх фільмів:
Бессаріабія, Моє кохання (1998);
Шекспірівський балканський стиль (2002);
Слава Болгарії (фік., 2003);
Остання подорож (фік., 2008),
Один постріл (2009);
Аварійна посадка (2009);
Пам'ятник і його брат (2012) тощо.
Деякі його твори здобули йому національні та міжнародні нагороди. Тож його досвідчене пильне око також відбиратиме переможців!
Андрій Різоль
(кінорежисер, продюсер)
Народився 26 квітня 1971 року в Києві. Експерт з комунікацій, продюсер кіно та мистецьких проєктів.
Засновник та Генеральний директор агенції маркетингових та PR сервісів – компанії «ВАВІЛОН» (з 1998 року) http://babilon.com.ua.
Співзасновник (з 2005 року) та Голова правління Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» (з 2016 року) http://www.kinoua.org/ua.
Ініціатор створення та Генеральний продюсер Київського Міжнародного «Кінофоруму України» (2003 – 2009 роки).
Співініціатор створення та Генеральний продюсер Київського Міжнародного кіноринку «Молодість» (2005 – 2009 роки).
Ініціатор створення та Генеральний продюсер «Національної премії кінобізнесу України» у 2004 – 2009 роках.
З 2005 року – постійний партнер та Голова Меценатської Ради (з 2011 року) кінофестивалю «Відкрита Ніч».
Ініціатор створення та Генеральний продюсер комплексного комунікаційного проєкту «Дивись Українське!» (з 2016 року).
Співініціатор створення та співзасновник Національної премії кінокритиків «Кіноколо» (з 2018 року).
Співініціатор створення та продюсер фестивалю «КіноБукет» (з 2019 року).
Співініціатор та Голова оргкомітету Національного тура «Кіно просто неба» (з 2019 року).
Член правління Української кіноакадемії.
Олександр Гусєв
(кінокритик)
Народився 4-го серпня 1979-го року в Дніпрі.
У 2002 році закінчив факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету.
З 2005 по 2011 роки Олександр Гусєв був штатним співробітником часопису «Кінодайджест», у 2005 – 2006 роках був також штатним співробітником часописів «Тотал Філм» і «Топ Филмз», які випускалися тією ж редакцією.
З 2011 року публікувався у виданнях «Україна молода», «Коммерсант», «Лівий берег», «Українська культура», «Kyivreport», на сайті каналів «1+1», «Еспрессо», «112» та ін. З червня 2013 року він є постійним кінооглядачем видання «Українська правда», з травня 2016 року він – постійний кінооглядач «Укрінформу», з березня 2018 року по травень 2020-го – кінооглядач ресурсу Уabl.com.
З січня по листопад 2019 року Олександр Гусєв вів програму «Молоде кіно» на каналі «Є» та був її співавтором.
У 2017 – 2019 роках був програмним директором Черкаського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів «КіноШот» та селекціонером Київського тижня критики, програмним директором Міжнародного кінофестивалю Euregion, програмним директором Міжнародного кінофестивалю в Маастріхті.
Виступав членом Журі Міжнародної Федерації Кіноклубів МКФ в Локарно, членом Журі Кінопреси МКФ «Лістапад» у Мінську, членом Журі ФІПРЕССІ МКФ в Одесі, членом Журі Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів UFilmFest, членом журі програм «Доку/коротко» та «Доку /Україна» Docudays UA та низці інших.
Учасник волонтерського проєкту показу українських фільмів в прифронтових містах «ДонбасНаш!».
Також Олександр Гусєв – Член Національної спілки кінематографістів України, член Української Кіноакадемії, член правління Спілки кінокритиків України, член ФІПРЕССІ, член Українського Оскарівського Комітету, експерт Українського Культурного Фонду.
Юлія Коваленко
(кінокритикиня, програмерка Docudays UA)
Юлія Коваленко – кінокритикиня, програмерка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Викладала на кафедрі культурології та мистецтвознавства в Одеському національному політехнічному університеті та на кафедрі образотворчого мистецтва в Одеській державній академії будівництва і архітектури. У 2017 році здобула ступінь кандидатки культурології.
З 2015 по 2017 роки була програмною директоркою незалежного кінотеатру «Інотеатр» в Одесі, де провела спеціальну програму українського авторського кіно «Ми є». Кінокритичні роботи Юлії публікуються у низці українських та міжнародних видань (Korydor, LB.ua, Filmar.online, Cineticle, La Furia Umana тощо).
З 2016 по 2018 була випусковою редакторкою журналу про авторське кіно Cineticle. Є членкинею Спілки кінокритиків України та Національної спілки журналістів України.
У 2019 вона приєдналася до програмного департаменту Docudays UA.
Максим Руденко
(режисер документаліст, кінооператор, продюсер, переможець минулорічного фестивалю «ОКО»)
Народився у Миколаєві у 1975 році. Вивчав фотографію та образотворче мистецтво в Академії класичної фотографії.
У 2009-му закінчив Школу кіно і телебачення, де вивчав режисуру документальних фільмів (майстерня Марини Разбєжкіної). Продовжив навчання у Всеросійському Державному Інституті Кінематографії (ВДІК) на факультеті операторської майстерності (клас Іґоря Клєбанова), який закінчив у 2015 році.
Після випуску повернувся до України. Брав участь у фільмах, знятих під егідою Державної агенції з питань кіно України, як режисер та оператор.
Член Гільдії Режисерів України та Української Кіноакадемії. У 2020 році створив власну кінокомпанію PARADOX Film, орієнтовану на виробництво документальних фільмів.
У 2019 році у колаборації з Мистецьким Арсеналом брав участь як продюсер та співавтором ідеї у створенні мультимедійної виставки «Подолання гравітації» присвяченої творчості Параски Плитки-Горицвіт.
РЕЖИСЕРСЬКІ РОБОТИ:
2019 рік – «Портрет на тлі гір», док., 85 хв.
2008 рік – «Між вовком та собакою», док., 20 хв.
2008 рік – «Я робив, що хотів», док., 20 хв.
2008 рік – «Пікапер», док., 20 хв.
Олена Івановська
(професорка кафедри фольклористки університету імені Т. Г. Шевченка)
Івановська Олена Петрівна (10 ІІІ 1968, м. Кам’янець-Подільський) –фольклористка, докторка філологічних наук (2007), завідувачка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Членкиня Вченої ради Інституту філології, членкиня спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій, членкиня експертної Ради ДАК при Міністерстві освіти та науки України, членкиня редакційної колегії збірників наукових праць: «Література. Фольклор. Проблеми поетики».
В Олени Петрівни велика кількість наукових робіт та статей.
Римма Зюбіна
(українська акторка, телеведуча, громадська активістка)
Римма Анатоліївна Зюбіна (23 серпня 1971, Ужгород) — українська актриса, телеведуча, громадська активістка. Визнана «Найкращою акторкою 2016-2019» рейтингом «Знято в Україні».
Римма президент фестивалю дитячого кіно «ФільмФестБук» в дитячому центрі «Буковель-Артек» 2016-2017 роках.
Ведуча й авторка програми «Дорога додому» про дітей-сиріт на UA.TV 2018 року та декількох інших програм.
Зіграла більш ніж 50 ролей в театрі та 100 ролей в кіно та телефільмах.
За версією журналу «Фокус» 2017 року, увійшла до 100 найвпливовіших жінок України.
Вона також серед 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» у 2019 році.