top of page

Склад журі кінофестивалю «ОКО» 2023

У цьому році конкурсну програму кінофестивалю етнографічного кіно «ОКО» будуть оцінювати кінопрофесіонали та етнографи з України та Болгарії. Національне українське журі даватиме оцінку болгарській програмі та міжнародним коротким метрам. Національне болгарське журі дивитиметься українські стрічки та повнометражну міжнародну програму.

Національне українське журі

Anastasia-Pugach_сайт.png

Анастасія Пугач

PR-директорка, прессекретарка багатьох подій кіноіндустрії. Виконавча продюсерка документального фільму Дмитра Грешка «Дівія» (2023 р.) виробництва UP UA Studio та GOGOL FILM. Також є PR-директоркою Міжнародного кінофестивалю «Миколайчук OPEN» (Чернівці, Україна).

У 2008 р. з відзнакою закінчила Донецький національний університет та здобула ступінь магістра з міжнародних відносин. Протягом 2010 – 2017 рр. працювала на телеканалі «Донбас», висвітлювала мітинги, робила репортажі із захоплених будівель та з кордону з Росією та інші матеріали про буремні події 2014-го. У 2015 – 2019 рр. була і прессекретаркою, і співкерівницею Театру Переселенця.

 

Після цього пані Анастасія працювала на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», Харківському міжнародному кінофестивалі MeetDocs та фестивалі короткометражних фільмів Kinosaray, а також в Асоціації кіноіндустрії України. У 2020-2021 роках виступала програмною директоркою літнього київського фестивалю українського кіно «Кіновернісаж просто неба», організованого продюсеркою Поліною Герман та UP UA STUDIO.

 

Займалася промоцією фільмів «Ми не згаснемо» (Ukrainian Media для Берлінале 2023), «Назавжди-назавжди» (Венеціанський кінофестиваль, 2023), «Із зав’язаними очима», «Зірки на Землі», «Червоні рюкзаки», «Май далеко – май добре», «Крихка пам’ять», «Потяг: Київ – Війна», «Школа №3».

Evgeniya-Kriegsheim_сайт.png

Євгенія Крігсхайм

Продюсерка, членкиня Української кіноакадемії, засновниця, директорка та програмна менеджерка фестивалю документального кіно Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian Film Festival.

Протягом 2009 – 2019 рр. була співзасновницею та виконавчою продюсеркою документальних фільмів в компанії Boekamp & Kriegsheim GmbH, яка працювала з ARD, ZDF / arte, Medienboard Berlin Brandenburg, SVT та Creative Europe. У 2016 р. стала однією зі співзасновниць неурядової агенції Media Frontline e.V., яка разом із МЗС Німеччини створює проєкти та семінари для кінематографістів та журналістів в Україні, Індії, Нігерії, Йорданії, Лівані та Єгипті.

У 2017 році пані Євгенія ініціювала створення фестивалю документального та ігрового кіно Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian у рідному Харкові, що проходить за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Держкіно та УКФ.

У 2019 році разом із 4 колегами-продюсерами заснувала компанію The Thursday Company GmbH, що базується в Берліні. Вона виробляє високоякісні документальні фільми для міжнародних стрімерів та глядачів, серед яких:  Living Simply (2019 – 2021 рр.), Eldorado / Netflix Original (2020 – 2022 рр.), My terribly precious Neighbors (2021 – 2022 рр.). У фільмографії пані Євгенії також такі стрічки: 1968 мм, Traumfabrik Kabul («Кабульська фабрика мрій»), The Borneo Case («Справа Борнео»), The Berlin Patient («Берлінський пацієнт») тощо.

Olena-Ivanovska_сайт.png

Олена Івановська

Українська фольклористка, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту КНУ імені Тараса Шевченка (2007-2019).

Сфера її наукових інтересів включає теорію фольклору, історію фольклористики, українське звичаєве право, гендерну та вікову суб’єктність народної традиційної культури, наратологію фольклору, нематеріальну культурну спадщину України тощо. Пані Олена є авторкою близько 100 наукових статей у фахових виданнях України, підручників «Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект», «Український фольклор», монографії «Український фольклор як функціонально-образна система суб`єктності». Під її керівництвом захищено 10 кандидатських і 1 докторська дисертація.

Є членкинею Експертної ради при Міністерстві культури України з нематеріальної культурної спадщини, ГО «Інститут культури України» та Головою Комітету з присудження Премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини. Неодноразово давала інтерв'ю друкованим та електронним ЗМІ на радіо та телебаченні, читала публічні лекції, доповідала на науково-практичних конференціях.

Олена Івановська також є консультанткою багатьох проєктів, присвячених українській традиційній культурі. Є незмінною членкинею журі Міжнародного фестивалю етнографічного кіно «ОКО» з першої едиції (з 2020 року).

Lesia-Naumovska_сайт.png

Олеся Наумовська

Докторка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Коло наукових її інтересів охоплює казкознавство, фольклор народів світу, міфологію, народну прозу та народну культуру.

Пані Олеся – рецензентка фольклористичних видань, членкиня оргкомітетів наукових форумів та фольклорних фестивалів, учасниця численних радіо- та телеефірів, присвячених етнокультурі, членкиня International Organization of Folk Art (IOV) при ЮНЕСКО, експертка Українського культурного фонду. Голова журі Всеукраїнського конкурсу МАН України (фольклористика).

 

Підготувала до захисту 5 аспірантів. З науковими доповідями виступала на Всеукраїнських і Міжнародних науково-практичних конференціях (Україна, Польща, Естонія, США тощо). Окрім наукової та педагогічної діяльності, пані Олеся займається волонтерством. З 2014 року підтримує українське військо, заснувала волонтерську спільноту «Хто чим може – фронту допоможе».

Національне болгарське журі

Nadezhda-Koseva_сайт.png

Надежда Косева

Болгарська режисерка, продюсерка та сценаристка.

Після закінчення Національної академії театрального і кіномистецтва зняла короткометражний ігровий фільм «Ритуал», що увійшов до збірки «Загублені й знайдені», прем'єра якого відбулася на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2005 році. Наступний короткометражний ігровий фільм режисерки – «Омлет» – здобув спеціальну відзнаку на кінофестивалі «Санденс» у 2009 році. Її остання короткометражна стрічка «Дубль два» облетіла весь світ після того, як отримала спеціальну відзнаку на прем'єрі Сараєвського кінофестивалю у 2011 році. «Ірина» – її дебютний повнометражний фільм, який побачив світ у 2018 році, і вже наступного року отримав нагороду від Європейської кіноакадемії у номінації «Відкриття року».

 

 

У 2005 році разом пані Надежда разом зі Светлою Цоцорковою заснувала продюсерську компанію Front Film, яка випустила такі кінороботи, як: «Вальси і танго з села Біловоддя» (реж. Іван Владіміров) – короткометражний ігровий фільм, який отримав спеціальну відзнаку від журі на Середземноморському кінофестивалі у Монпельє у 2008 році; «Буферна зона» (реж. Ґеорґі Джулґеров) – повнометражний фільм; «Спрага» (реж. Светла Цоцоркова) – повнометражний фільм, який у 2016 році отримав нагороду від Європейської кіноакадемії у номінації «Відкриття року»; «Корабель у кімнаті» (реж. Любомір Младенов) – повнометражний фільм, який взяв участь у конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю у Токіо у 2017 році.

Aleksandar-Aleksiev_сайт.png

Александр Алексієв

Болгарський актор і продюсер, співвласник продюсерської компанії NO BLINK.

У 2018 році отримав нагороду «Найкращий актор» у фільмі «Піднесення» (2017 р.) на МКФ «Златна роза». Знімався у таких фільмах, як: «Я плюю на ваші могили» (2013 р.), «Скажені канікули» (2018 р.), Форпост (2019 р.) тощо.

 

 

До того ж пан Александр займається продюсуванням низки музичних кліпів, рекламних роликів, документальних, короткометражних та повнометражних фільмів, зокрема дебютної роботи Яни Тітової «Доза щастя», яка стала найкасовішим болгарським фільмом 2019 року. Наразі працює над постпродакшеном фільму Дімітріса Георгієва «Те, що залишається після» з номінованою на премію «Оскар» актрисою Марією Бакаловою в головній ролі, яка також виступає співпродюсеркою стрічки.

Galin-Georgie_s-_сайт.png

Ґалін Ґеорґієв

Болгарський етнолог, автор низки наукових робіт.

Закінчив факультет історії та етнографії Софійського університету Святого Климента Охридського в Болгарії у 1999 році. У 2004 році захистив докторську дисертацію в Інституті етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм при Болгарській академії наук, де він працює і зараз. Він також є співголовою Культурно-просвітницького товариства зі зв'язків з бессарабськими і таврійськими болгарами «Родолюбець».

 

 

Пан Ґалін спеціалізується на етнологічних аспектах інструментальної музичної традиції, культури та ідентичності болгар в Україні та Молдові, а також гагаузів з регіону Одрін. Також цікавиться традицією обдаровування у родинних обрядах, фольклорних фестивалях тощо.

bottom of page