top of page
Пошук

«ОКО» в Бельгії та Швейцарії: як минула наша подорож навесні 2023



Після тривалої паузи Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» нарешті повертається в інфопростір! Наразі, як і всі українці, наша команда переживає не найлегші часи, бо жорстока агресія з боку росії все ще триває. Утім, ми не втрачаємо надії на світле майбутнє й активно готуємося до нової едиції. А поки хочемо поділитися з вами теплими спогадами про нашу коротку подорож Європою.

З 19 по 26 березня члени команди «ОКО» у складі директорки Тетяни Станєвої, технічного директора Яна Лелюка та редакторки й перекладачки Дани Мітанової відвідали зі спецпоказами Бельгію та Швейцарію. Згадаймо, як це було!


Перший захід відбувся у стінах Посольства Болгарії у Бельгії 19 березня, який відкрив своєю промовою посол Болгарії у Бельгії Пламен Бончев. Після його виступу Тетяна презентувала свій документальний фільм про болгар на південному заході України «Місце сили». Також гості мали змогу своїми очима побачити жахливі наслідки окупації росіянами Київської області навесні 2022 року, що закарбовані на світлинах етнофотографа Олександра Барона «Різна Україна».

Другу подію ми провели 21 березня у Європейському парламенті. Серед спікерів були: член Європейського парламенту від Болгарії Радан Канєв, тимчасова повірена у справах України в Королівстві Бельгія та у Великому Герцогстві Люксембург Наталія Аношина, а також очільниця організації «Да, България» в Брюсселі Сильвія Атіпова.

Слід за ними з трибуни Європарламенту Тетяна Станєва, як директорка «ОКО» та українська режисерка болгарського походження, порушила тему війни. Вона закликала європейців не припиняти підтримку України, яка боронить демократичні цінності, сплачуючи непомірну ціну – життя своїх людей. Допомога цивілізованих країн потрібна, аби зберегти нашу культуру та ідентичність, відвоювати законне право на існування, відстояти своє. Саме це проілюструвала стрічка режисера Мирослава Луцика «Своє», в якій представлені історії мешканців Ірпеня, Бучі та Бородянки, що пережили російську окупацію.

А 24 березня відбулася благодійна вечірка «Так, Болгарія з Україною», яку влаштували наші друзі Івайло Тошев та Сильвія Атіпова. Окрім мініконцерту від гурту AMPLICAN, ми також провели благодійний ярмарок та аукціон, на якому розіграли український прапор із підписами військовослужбовців 88 окремого батальйону морської піхоти, сухпайок українських військових і світлини Олександра Барона. Загалом у Брюсселі ми зібрали 620 євро на дрон для наших військових.

Вже 26 березня команда «ОКО» опинилася у Швейцарії. У місцевому кінотеатрі в Цюриху ми показали стрічки «Терикони» режисера Тараса Томенка та «Своє» – Мирослава Луцика.

Наступного дня, 27 березня, відбувся показ стрічуи «Місце сили» Тетяни Станєвої у центрі Quartiertreff Enge.

Ми відчули неабияку підтримку від наших глядачів, які всім серцем вірять у нас та нашу перемогу. Однак з собою в Україну ми привезли не лише це. У Цюриху нам вдалося дозбирати кошти на дрон для 88 окремого батальйону морської піхоти та додали дещо від себе. Тож загалом ми привезли 800 євро для наших захисників.

Окремо хочемо подякувати людям, завдяки яким подорож «ОКО» взагалі стала можливою. Серед них – Івайло Тошев та очільниця організації «Да, България» (Брюссель) Сильвія Атіпова, які взяли на себе організацію всіх подій у Брюсселі, та завдяки яким наш голос пролунав у самому центрі Європи.

У Цюриху наші покази відбулися завдяки старанням Георгія Георгієва, Мануели Малеєвої та Маргарити Кусєвої. Вони стали для нас ковтком живої води, що дала сили рухатися вперед. Це тільки початок, попереду ще багато проєктів!

Ну, і по дорозі додому ми завітали до болгарського книговидавця, волонтера та великого друга України Манола Пейкова у Пловдив. Це стало яскравою крапкою у нашій подорожі. Більше деталей – у нашому відео.


23 перегляди0 коментарів
bottom of page