Дана Мітанова

«Я мала за щастя народитися в невеликому, але від того не менш прекрасному болгарському селі Криничне на півдні Одеської області, що розкинулося на узбережжі величного озера Ялпуг. Народні танці та співи завжди були частиною мого життя: у шкільні роки я відвідувала різні гуртки, брала участь у конкурсах та фестивалях, і вже тоді відчувала особливий потяг до своєї рідної культури та надзвичайний стан піднесення в моменти занурення в неї.

Успішно завершивши Криничненську ЗОШ, вступила до ОНУ імені І.І.Мечникова на факультет Журналістики, реклами та видавничої справи. Працюючи журналісткою, окрім суспільно-політичних текстів, я створювала матеріали про національні й релігійні свята, життя та побут народів, які проживають на території Одеської області, зокрема, про болгар та гагаузів Болградського району.

З вересня 2018 року по травень 2019 року – кореспондентка всеукраїнської газети "Сегодня", з липня 2019 року по лютий 2021 року – журналістка та редакторка районного видання "Лиманські факти". 

 

У серпні 2019 року брала участь у Міжнародному волонтерському таборі у Слов'янську, метою якого була допомога місцевим жителям та тимчасово переселеним громадянам, які постраждали через воєнні дії на Сході України; ознайомлення з тамтешнім культурним та соціальним життям; а також створення осередку громадянського суспільства "Друкарня"

 

У червні 2020 року стала учасницею освітнього проєкту "Давай зміни. Виходь за межі", який допоміг отримати загальні навички створення локальних проєктів онлайн, керування ними та просування на різних платформах.

Я надзвичайно пишаюся тим, що мені було і є що розповісти про свій рідний край, і намагаюся, за нагоди, привозити сюди своїх друзів та знайомих, аби вони могли самостійно осягнути місцевий колорит. Гості із задоволенням приїжджають та часом жартують, що Криничне скоро захопить світ, бо село, в якому люди щиро пишаються своєю культурою, дотримуються традицій своїх пращурів, зберігають унікальну діалектну мову та частують неймовірно смачними стравами та вином, просто не може залишатися в тіні.

Для мене "ОКО" – це можливість відкрити жителям України та інших країн світу мою дивовижну Бесарабію з її безкрайніми степами, найбільшим у країні прісноводним озером, працьовитими та гостинними людьми, які до останньої краплі поту віддають себе і роботі, і гучним та веселим святкуванням. Цей етнографічний кінофестиваль є чудовою нагодою познайомитися з унікальними людьми, дізнатися про життя інших народів та культур і зазирнути вглиб себе, бо тільки пізнавши "чуже", починаєш розуміти істинну цінність "свого"».